Workflow Canvas

Уявіть собі, що ви заходите в сучасний заводський цех, де всюди гудуть машини, руки роботів переміщують деталі, а конвеєрні стрічки перевозять компоненти. Але за цією хореографічною точністю ховається галузева проблема: системи не розуміють одна одну — вони розмовляють «різними мовами». А десь посередині сидить інженер, який намагається перекласти цю вавилонську плутанину мов — об'єднати безліч несумісних систем у функціональний код. Проєкти цифровізації провалюються не через грандіозні амбіції, а через цю невидиму стіну несумісних протоколів.

Перекладацька революція

Тут на допомогу приходить Workflow Canvas. В її основі лежить ідея перетворення людської мови на автоматизовані команди управління, тим самим створюючи зрозумілий зв'язок між раніше відокремленими процесами. Звучить просто — але це не так. Тому що промислова реальність — це мішанина фірмових стандартів, історично відокремлених систем і відрізаних технологічних регіонів. ІТ-системи, тобто програмне забезпечення, бази даних і хмарні додатки, живуть у своєму власному світі. ОТ-системи — апаратні засоби, такі як машини, датчики й елементи управління в цеху — живуть іншим життям. Workflow Canvas дає можливість об'єднати ці два світи. Це платформа, яка поєднує в собі кілька інструментів для управління інтеграцією елементів ІТ й ОТ. Особливо це актуально під час впровадження сучасних пристроїв, якими неможливо керувати виключно за допомогою ПЛК (програмованих логічних контролерів).

За цим винаходом стоїть дослідник Чжен Хуа Чжоу (Zhen Hua Zhou), який багато років працює на межі між програмним забезпеченням та автоматизацією й отримав нагороду «Винахідник року 2025» у категорії «Новачок». Його знайомство з технологіями почалося рано: у дитинстві він хотів розробляти власні комп'ютерні ігри й тому вивчив програмування. Завдяки цим іграм він також вдосконалив свою англійську, розвинув глибоке розуміння логіки та структур. Сьогодні його мета — не тільки вдосконалювати окремі процеси своїми розробками, але в довгостроковій перспективі зробити промисловий світ ефективнішим і зрозумілішим.

Три принципи, одна філософія

Платформа спирається на три революційні принципи:

• Глобальна індексація (унікальна для всього світу): кожен елемент, будь то машина чи фрагмент даних, отримує унікальну ідентифікацію — наприклад, універсальну поштову адресу для машин.
• Ненав'язливість: Workflow Canvas залишає наявні машини та програмне забезпечення незмінними, прикріплюючись до них лише ззовні — без перепрограмування систем. Це виключає необхідність дорогих модифікацій і ризикованих втручань у поточні процеси.
• Багатомовність: платформа вільно володіє мовами ІТ й ОТ, перекладаючи між базами даних і роботами, між хмарою та заводом. Процеси можуть бути пов'язані між компаніями, виробниками й навіть технологічними епохами. Застарілі системи — тобто старі, але все ще працездатні технології, які важко під'єднати до мережі — тепер можуть спілкуватися завдяки сучасним хмарним рішенням на базі ШІ. Це стає можливим, оскільки Workflow Canvas базується на відкритих стандартах та унікальних цифрових ідентифікаторах, що дозволяє машинам і програмному забезпеченню різних компаній говорити однією мовою.

Наступний етап: стандарти для світу

Амбіції пана Чжоу виходять далеко за межі окремих прикладів успішного застосування. До 2026 року Workflow Canvas має бути визнаний як новий національний стандарт у Китаї та, крім того, як потенційний міжнародний стандарт IEC. Мета полягає в тому, щоб об'єднати досі окремі стандарти для різних мов програмування й ОТ-систем таким чином, щоб виникла спільна, відкрита та глобально зрозуміла мова для ІТ й ОТ.

Невидима революція

Найбільш захопливими нововведеннями часто є ті, які неможливо побачити. Workflow Canvas може змінити спосіб виробництва кардинальніше, ніж будь-яка машина. Тому що лише тоді, коли системи розуміють одна одну, може з'явитися справжній машинний інтелект і мережа. За допомогою Workflow Canvas пан Чжоу створив міст для цифрових заводів. Це робить процеси зрозумілими та спрощує роботу зі складними системами. Найбільші зміни іноді полягають не в тому, що ми будуємо, а в тому, як ми поєднуємо все побудоване разом.